Далекозорість і вікова пресбіопія

Далекозорість — це коли око гірше фокусується зблизька, а іноді й удалину. Окремо стоїть вікова далекозорість (пресбіопія) — природний процес після 40 років, через який стає важче читати. Розберемо, чим вони відрізняються.

Далекозорість (гіперметропія)

При гіперметропії око трохи «закоротке», і зображення фокусується за сітківкою. Молоде око компенсує це напруженням, тому людина може довго бачити добре, але ціною втоми. Симптоми: втома й біль в очах при читанні, головний біль, розмитість зблизька, а при вищих ступенях — і вдалині. У дітей нескоригована далекозорість іноді призводить до косоокості, тому важлива рання перевірка.

Вікова далекозорість (пресбіопія)

Це не хвороба, а природне вікове явище, яке рано чи пізно настає в усіх — зазвичай після 40–45 років. Кришталик з віком втрачає еластичність, і око гірше «перефокусовується» на близьке. Класичні ознаки:

• Дрібний текст доводиться відсувати далі від очей, «щоб руки видовжити».
• Важко читати при слабкому освітленні.
• Втома очей після роботи зблизька.

Пресбіопія настає й у тих, хто все життя бачив ідеально, і навіть у короткозорих (у них вона просто проявляється по-своєму).

Як коригують

• Окуляри для читання — найпростіше рішення для близької роботи.
• Прогресивні окуляри — одні окуляри для всіх відстаней, якщо потрібна корекція і вдалину, і зблизька.
• Мультифокальні контактні лінзи — для тих, хто не хоче окулярів.