Основними причинами ускладнень при носінні контактних лінз зазвичай є:

1. Порушення пацієнтом режиму носіння лінз — переношування контактних лінз;

2. Недотримання правил зберігання та обробки лінз;

3. Пошкодження контактних лінз;

4. Утворення на лінзах білкових, жирових та мінеральних відкладень;

5. Токсична дія очищувальних та багатофункціональних розчинів;

6. Помилки лікаря, наприклад, через неправильний підбір лінз, невиявлені вихідні патологічні зміни рогівки.

Набряк рогівки

Набряк рогівки є найпоширенішим ускладненням при носінні контактних лінз. Причиною набряку рогівки є, поряд із гіпоксією, наявність ацидозу, гіпотонії тканин, декомпенсація корнеального іонного насоса. Найчастіше ці патологічні зміни виникають при неправильно підібраній формі контактної лінзи, наприклад, надто «крутій» її посадці, що призводить до порушення нормального обміну сльози в підлінзовому просторі, або збільшення термінів носіння лінз у період адаптації понад приписаний лікарем. При набряку рогівки спостерігається зниження чіткості (гостроти) зору, погіршення переносимості лінз. Відзначено, що при денному носінні лінз набряк рогівки призводить до збільшення її товщини на 2-6%, при цілодобовому носінні — на 7-15%. Прогноз при набряку рогівки зазвичай сприятливий, навіть значно виражений набряк зникає протягом 7 днів (після лікування набряку та припинення застосування лінз).

Поверхневий кератит

Поверхневий кератит зазвичай виникає в процесі носіння лінз при поганій якості їхньої поверхні (подряпини, погано відполіровані переходи, надриви краю лінзи тощо). Він може бути спричинений неправильним підбором і надмірним тиском лінзи на ділянки рогівки. При механічних пошкодженнях ока внаслідок носіння контактних лінз при біомікроскопії рогівки з флюоресцеїном у початкових стадіях відзначається «плямистість» рогівки у верхніх або нижніх частинах, що перебігає безсимптомно. Нерідко при біомікроскопії в «темному полі» (відбите світло) виявляються мікрокісти. За наявності стороннього тіла, що потрапило в підлінзовий простір, на рогівці спостерігаються типові поверхневі пошкодження епітелію у вигляді ліній. Основними симптомами поверхневого кератиту є сльозотеча, фотофобія, «затуманювання» зору. Зазвичай після припинення носіння лінзи корнеальна ерозія через 1-2 дні епітелізується. Для прискорення загоєння ерозії та профілактики ускладнень рекомендуються дезінфікувальні та кератопластичні засоби (не можна застосовувати краплі та мазі з кортикостероїдами, оскільки вони знижують епітелізацію). Проте слід врахувати, що навіть поверхневі пошкодження рогівки можуть призводити до тяжких ускладнень.

Ерозія рогівки

Може виникнути як при необережному зніманні та надяганні лінзи, так і при її надриві. При неправильно підібраних газопроникних жорстких контактних лінзах, особливо при тривалому їх носінні, ерозії рогівки частіше спостерігаються на «трьох і дев'яти годинах», внаслідок поганого обміну сльози саме в цих корнеальних (роговічних) ділянках. У таких випадках необхідно змінити конструкцію лінзи. Також до ерозій рогівки призводить носіння лінз, усупереч інструкції, з першого дня по 10-12 годин і навіть безперервно протягом кількох днів. Спостерігається біль (іноді виражений), сльозотеча, світлобоязнь (бажання заплющити очі). Лікування: не носити лінзи мінімум добу, закапування «актовегін-гель». Не можна застосовувати краплі та мазі з кортикостероїдами, оскільки вони знижують епітелізацію. Ерозія рогівки зазвичай минає за добу. При збереженні симптомів обов'язкове звернення до офтальмолога (повторне), оскільки наслідком несвоєчасно наданої допомоги може бути виразка та перфорація рогівки.

Виразка рогівки

Виразка рогівки є ускладненням тих захворювань і впливу патогенних чинників, які призводять до кератиту та ерозії рогівки, зокрема впливу інфекційних чинників (приблизно в половині випадків виразкування рогівки спричинені синьогнійною паличкою, грибкові ураження очей у носіїв контактних лінз трапляються рідко). Виразка рогівки супроводжується гострим болем, сльозотечею, світлобоязню тощо і нерідко потребує стаціонарного лікування. Слід зазначити, що це небезпечне ускладнення трапляється приблизно в 10 разів частіше при застосуванні не призначених для безперервного носіння м'яких контактних лінз.

Акантамебний кератит

Ураження рогівки можуть виникати при потраплянні акантамеби (амеби, що вільно живе у воді, ґрунті) безпосередньо в око. У більшості випадків (60-85%) очний амебіаз пов'язаний з контактною корекцією. Можливо, специфічні умови, що виникають при носінні контактних лінз (наприклад, підвищення температури в підлінзовому просторі, мікротравми корнеального епітелію), сприяють розвитку інфекції. Клінічно акантамебіаз очей частіше проявляється у вигляді дисковидного або кільцевого стромального кератиту, що перебігає тривалий час із чергуванням ремісій та загострень, нерідко призводить до увеїту, склериту, помутніння рогівки. Іноді спостерігається радіальний кератит з інфільтрацією вздовж корнеальних нервів. Діагноз має бути підтверджений за допомогою лабораторних методів (зазвичай досліджується зіскрібок рогівки). Для лікування місцево застосовуються антибіотики, які інстилюються щогодини (гентаміцин, неоміцин, рифаміцин, амфотерицин В та ін.), хлоргексидин, кортикостероїди, протигрибкові засоби (кетоконазол, міконазол), останнім часом успішно застосовується бігуанід полігексаметилену, ізотіонат пропамідину.

Для профілактики інфекційних захворювань очей при користуванні контактними лінзами рекомендується ретельне дотримання правил гігієни та стерилізації лінз, періодична інстиляція бактерицидних засобів (альбуцид, левоміцетин тощо).

Неоваскуляризація рогівки

По краю рогівки іноді навіть неозброєним оком можна побачити мережу дрібних капілярів, що переходить на прозору частину рогівки. Іноді це ускладнення перебігає безсимптомно і виявляється при біомікроскопії. Причина — хронічне кисневе голодування рогівки. Залежно від ступеня вираженості неоваскуляризації необхідна або заміна лінз на лінзи з вищою газопроникністю та коротким терміном носіння, або перерва в носінні контактних лінз аж до повної відмови від них у занедбаних випадках.

Гігантський сосочковий (папілярний) кон'юнктивіт

Причини виникнення: травматизація надто щільною лінзою, носіння забруднених лінз, відкладення на м'яких контактних лінзах, реакція на матеріал лінзи. Зазначені причини, порушуючи захисний епітеліальний покрив, призводять до запальних уражень слизової та імунологічних змін. Тривалість інкубаційного періоду може становити від 3 тижнів до 4 років. Частота появи цього захворювання при застосуванні м'яких контактних лінз денного носіння оцінюється різними авторами від 1,8 до 15%. При використанні м'яких контактних лінз планової заміни та жорстких контактних лінз папілярний кон'юнктивіт трапляється рідше. Клінічно гігантський папілярний кон'юнктивіт проявляється наявністю слизового виділення, відчуттям стороннього тіла під повіками. На кон'юнктиві (внутрішній поверхні) верхньої повіки спостерігаються папілярні утворення — гіпертрофовані сосочки, які є переважно скупченням лімфоцитів, тучних клітин, еозинофілів, базофілів, що поступово збільшуються в кількості та розмірах; слизова потовщується (картина «бруківки»), місцями з'являється її васкуляризація. На верхівці сосочка може з'явитися інфільтрат, який згодом здатний рубцюватися, після чого кон'юнктива набуває білуватого кольору. На рогівці також можуть спостерігатися точкове прокрашування та інфільтрати.

При лікуванні гігантського сосочкового кон'юнктивіту рекомендується перехід від м'яких контактних лінз до жорстких контактних лінз, перехід до м'яких контактних лінз з іншого матеріалу, на якому менше спостерігається відкладень, частіший режим заміни лінз. Послабити симптоматику може також частіше очищення лінз. Місцево рекомендується застосовувати дезінфікувальні та протиалергічні засоби (кларитин, зиртек, натрій-кромолін, лодоксамід, аломід та ін.). З медикаментів слід також рекомендувати місцеве застосування 1% розчину супрофену (інгібітор синтезу простагландинів); м'які стероїди (наприклад, преднізолон). Прогноз захворювання сприятливий: симптоми зникають через 1-2 тижні після припинення носіння лінз; повне зникнення сосочків спостерігається через кілька тижнів, навіть місяців. Слід врахувати, що після одужання пацієнти в більшості випадків хочуть продовжити носіння лінз. Це питання вирішується залежно від ступеня вираженості процесу та успішності лікування. Але слід мати на увазі, що у пацієнтів, які перенесли зазначений кон'юнктивіт, може погіршитися переносимість м'яких лінз.

Алергічний кон'юнктивіт

Вважається, що більшість пацієнтів, які носять контактні лінзи, так чи інакше стикаються з алергічною реакцією кон'юнктиви: подразнення очей, світлобоязнь, сльозотеча, печіння під повіками, свербіж, дискомфорт при вставлянні лінзи. Під час огляду можна виявити дрібні фолікули, дрібні або великі сосочки на кон'юнктиві верхніх повік, гіперемію слизової, набряк рогівки, точкові ерозії рогівки. Лікування потребує негайної відмови від носіння контактних лінз. Інстиляція очних крапель кромогексал або аломід двічі на добу. При гострій реакції призначають алергодил або сперсалерг двічі на добу.

Корнеоціліарне подразнення (верхній лімбічний кератокон'юнктивіт)

Це ускладнення спостерігається у пацієнтів, які застосовують м'які контактні лінзи. У пацієнтів через деякий час після носіння лінз з'являються скарги на свербіж, печіння в очах, дискомфорт при застосуванні лінз, зниження гостроти зору, відчуття «присутності лінзи» після її зняття з ока, фотофобія. Клінічно у верхній частині рогівки відзначається мікропаннус, точкові помутніння в боуменовій мембрані, папілярні утворення у верхній частині тарзальної кон'юнктиви, ціліарна ін'єкція. Можливо, це реакція очей на дезінфікувальний розчин, що містить тимеросал. Токсичний чинник може поєднуватися з механічним пошкодженням рогівки. Рекомендується тимчасово припинити носіння м'яких контактних лінз, замінити розчини для очищення лінз, закапувати стероїдовмісні препарати (наприклад, софрадекс). 

Токсичний кон'юнктивіт і кератит

Можуть спостерігатися токсичні кон'юнктивіти та ураження рогівки як реакція на очищувальні та дезінфікувальні розчини, до складу яких входить тимеросал або хлоргексидин, що абсорбуються в м'якій контактній лінзі, рідше — як реакція на матеріал, з якого виготовлена лінза. Іноді, всупереч інструкції, пацієнти надягають м'які контактні лінзи, очищені за допомогою перекису водню, забувши перед надяганням лінз провести нейтралізацію перекису. Клінічно зазначені ураження можуть проявлятися в епітеліальному набряку рогівки, що супроводжується зниженням гостроти зору, появою мікрокіст, кольорових гало, фотофобії. Нерідко спостерігається маргінальний або поверхневий точковий кератит. Іноді ці зміни перебігають безсимптомно і виявляються лише при біомікроскопії. При цьому характерною є відсутність свербежу, типового для алергічних уражень. При токсичних ураженнях рогівки рекомендується тимчасово припинити (не менш ніж на 48 годин) носіння лінз, замінити засоби догляду за м'якими контактними лінзами на менш токсичні, підібрати лінзи з більшою киснепроникністю — дихаючі контактні лінзи, зменшити час носіння контактних лінз.